"Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив Церкву..." (Еф. 5, 25).
Катехизм Української Греко-Католицької Церкви визначає подружжя як Святу Тайну в якій, благодаттю Святого Духа чоловік і жінка в любові єднаються в «одне тіло» і творять домашню Церкву. Утворений у подружжі сімейний союз є спільнотою осіб, яка в Божому задумі є образом спілкування Осіб Пресвятої Тройці.
З цього бачимо, якою гідністю наділив Господь подружжя.
Подружня любов є відмінною від любові друзів чи любові батьків. Вона містить у собі взаємне самовіддавання та дітонародження, які є визначальним характеристиками цього типу любові.
Проте, не кожне подружжя доростає до такої любові, натрапляючи на різні перешкоди, такі, як нерозуміння одне одного, ревнощі, брак уваги, матеріальні труднощі та алкоголізм одного з подругів. Лише через алкогольну проблему в Україні розпадається кожне п'яте подружжя. Тому що алкозалежна особа стає нечутливою до високих людських почуттів і потреб, таких, як: любов, повага, почуття власної та чиєїсь гідності, сорому та ін. Також, надуживання алкоголем породжує в людині найнижчі інстинкти, такі, як грубість, застосування сили, нервовість.
Важливо розуміти і те, що алкоголізм не виникає просто так, але найчастіше, в контексті сім’ї, є втечею від родинного життя, від відповідальності за себе і за інших. Разом із цим, під впливом алкоголю чоловік чи дружина втрачають інстинкт продовження роду. У них знижується почуття відповідальності за дітей і спроможність на глибокий емоційний контакт з ними.
Та одним із найчастіших наслідків вживання алкоголю у подружжі, є розпад самого подружжя, а це безпосередньо впливає і на дітей. Згідно статистики Інституту демографії та соціальних досліджень України, кожного року, 90 тис дітей переживають розлучення батьків.
Знову ж є багато сімей, де подруги, незважаючи на алкоголізм когось з партнерів, продовжують жити спільно, вибудовуючи симбіоз жертви та диктатора. Дружина, яка страждає від пиття чоловіка та його агресії, пов’язаної із втратою контролю. У періоди тверезості чоловіка, вона вибухає почуттям безмежного гніву, який спадає на нього. Чоловік, переживаючи почуття провини, часто і словом не обізветься, що призводить до різного роду маніпуляцій. Так алкоголь наче вписується в динаміку подружжя, стаючи центральною темою життя. Всі проблеми, які виникають у такого подружжя, скидаються на нього, хоча це нічого не міняє. Дружина картає чоловіка, кажучи, що всі негаразди - через його пиття; знову ж, чоловік виправдовується тим, що був п’яний. З цього народжується думка, що коли у подружжі запанує абсолютна тверезість, – все стане на свої місця, і всі будуть щасливі. Але це є всього лише самообман. Бо за посередництвом алкоголю подружжя уникає розуміння, виявлення та вирішення справжніх проблем. Відповідно, не бачачи їх, не можуть і вирішити.
Але, коли алкоголь зникає з передової подружнього життя, відразу ж з'являється багато інших проблем, які до того не були помітні. Виявляється, що вони давно один одного не кохають, що у них немає ніяких спільних інтересів. Таке подружжя впадає у період депресії. І дякувати Богу, коли подружжя, зрозумівши безвихідність таких стосунків, звернеться до доброго психолога, який допоможе у цьому всьому розібратись. А, запросивши в своє життя Христа, отримають зцілення.
“Син бо Чоловічий прийшов шукати і спасти те, що загинуло” (Лк. 19, 10).
Автор: Тарас Гадомський