Із погляду визнання Святого Передання і головних канонів та догм, світове Православ’я єдине. Тим не менш, кожна з національних ортодоксальних Церков, маючи специфічні умови розвитку,

Питання: Як ставиться Христова Церква до феномену фетишу в подружньому житті, якщо статевий акт відбувається в природній спосіб (без контрацепцій і перерваного акту), але чоловіка

Як це не дивно звучить зараз, але християнство - це міська релігія. Воно розвивалося у великих населених пунктах тодішньої Римської імперії, і лише через кілька століть

Продавець одного невеликого магазинчика прикріпив біля входу оголошення «Продаються кошенята». Цей напис, природно, привернув увагу місцевих дітлахів і через лічені хвилини до магазину увійшов хлопчик.

Це просто біда нашого часу: при очевидному достатку і різноманітності їжі, одягу і «товарів народного споживання» – словом, всього, що повинне по ідеї полегшувати наше

В наш час можна дуже часто зустріти насмішки, кепкування та яскраве висвітлення упадків чи гріхів духовенства. Звісно, залишила свій гіркий слід на свідомості людей радянська

Нове розслiдування “Експресу” вiдкриває моторошнi факти з життя сектантiв-догматикiв. Член загадкової секти Догнала складає “жертву Богу” — завдає дружинi у голову десять смертельних ударiв ножем,

Питання: Слава Ісусу Христу! Скажіть, чи дозволяється похоронити нехрещене немовля?

Відповідь: Слава навіки! "Померлого похоронити" - одне із семи добрих діл для тіла, як вчить Катехизм.

Є у нашому народі такий стереотип по відношенню до духовенства, що ніби священик - такий собі «пампушок», а гладкий він ніби тому, що багато їсть, а

«Ведення душ – це мистецтво понад усі мистецтва і знання понад усяке знання»

Святий Григорій Богослов

Священство виникло на світі з волі Божої задля спасіння

Ідемо ми давно уже наосліп,
Збиваючись щораз на манівці,
Не знаєм, що чекає нас в кінці
І милостей у Бога вже не просим.

Новий виток,

А ти знаєш - що є в нас основою?

Що є сенсом Господнього промислу?

Кожен день нас усіх проскановують -

Наші думи, бажання і помисли.

Залишається

В лабіринтах світів, у ярмі протиріч,

На межі протидій, в мерехтінні облич,

Манівцями облуд, у тенетах оман,

Розтинаючи млу, йдем наосліп крізь лан,

Що колись

В небесних висях слухають уважно,

Ніщо повз їх увагу не мине,

Та доки тут ми – прагнемо одне,

Згораючи в розвагах легковажних,

Випалюючи чварами нутро,

Я вже іду,

Здіймаючи угору

Незримі крила, прагнучі увись,

Підношу погляд в небо неозоре,

Де янгол білий крилами огорне

Мене колись…

А ти будуй

Свій Храм