Слово Патріарха Філарета проти одностатевих стосунків і содомського гріха

Слово проти одностатевих шлюбів і содомського гріха

Дорогі браття і сестри!

У Посланні до римлян святий апостол Пав­ло пише: "...відкривається гнів Божий з неба на всяке нечестя і неправду людей, які придушують істину неправдою" (Рим. 1,18). Далі він пояснює, у чому полягає нечестя людей. Серед іншого апо­стол називає також і неприродні статеві стосун­ки. Він пише: "...жінки їхні замінили природне єднання на протиприродне; так само і чоловіки, облишивши природне єднання з жіночою стат­тю, розпалювалися похіттю своєю один до од­ного, чоловіки на чоловіках сором чинячи, одер­жуючи в собі самих належну відплату за свій блуд" (Рим. 1, 26-27). Коли ми читаємо ці слова апостола, у нас мимоволі виникає думка, що йдеться про нечестя нашого часу. І дійсно, одним із розповсюджених пороків сучасного людства є содомський гріх і лесбіянство, які перейшли в одностатеві шлюби. Ці по­роки притаманні людям у всі часи, але не такою мірою яктепер. Люди грішили цим нечестям, але їх викривала совість, і вони знали, що це - гріх. Сьогодні це зло значна частина людства не вва­жає злом, а - природним явищем. Доказом цьо­го є визнання деякими державами одностатевих шлюбів. Якщо країна закріплює законом односта­теві шлюби, це означає, що порок став настільки розповсюдженим, що держава неспроможна боротися з ним. Її меч, що карає зло, притупився настільки, що влада виявилася безсилою в бо­ротьбі з цим нечестям - зло перемогло. Були часи, і ми їх пам'ятаємо, коли держава карала за содомський гріх. Тепер же із карних кодексів майже у всіх країнах вилучено статтю про пока­рання за це протиприродне явище.

Моральне падіння сучасного суспільства поглиблюється ще й тим, що деякі протестантські Церкви благословляють одностатеві шлюби. Вони не вважають їх перешкодою для пастирсь­кого служіння. На Заході йде боротьба в протес­тантських Церквах за і проти одностатевих шлюбів у середовищі священнослужителів - па­сторів і навіть єпископів.

Як же ставиться до одностатевих шлюбів, до содомського гріха, до лесбіянства Православна Церква? Православна Церква однозначно за­суджує це явище як гріх проти Бога і проти людської природи. Вона непохитно стоїть на ка-мені заповідей Божих. Церква не може зло нази­вати добром, а темряву - світлом. До другого пришестя Христового вона буде засуджувати і боротися з цим гріхом. І жодні мирські сили не подолають її у відстоюванні правди Божої.

А як діє Господь Бог стосовно содомського гріха і всіх видів цього нечестя? і взагалі чому це явище називається содомським гріхом? Воно називається так тому, що було розповсюджене в Содомі і Гоморрі, де не знайшлося і десяти чо­ловік, крім Лота, його дружини і двох дочок, які не страждали на цейгріх. Господь покарав жи­телів цих міст. Він пролив з неба на Содом і Го-морру дощем сірку і вогонь "і знищив міста ці і всю околицю цю, і всіх жителів міст цих, і всі рос­лини землі" (Бут. 19, 24 - 25). На цьому місці те­пер знаходиться Мертве море, в якому і доте­пер немає нічого живого. Так Господь покарав жителів і всю природу цієї місцевості за таке не­честя. Згадаємо і наш Чорнобиль. Це теж - пока­рання за гріхи безбожної влади. Господь Ісус Христос порівнював з покаранням Содома і Го-морри інші міста, які не прийняли Його проповіді і не покаялися. Він сказав: "Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Віфсаїдо!.. І ти, Капернауме, що до небес піднісся, до пекла зійдеш, бо якби в Со­домі сталися чудеса, які явлені були в тобі, то зостався б він до сьогоднішнього дня. Але кажу вам, що землі Содомській відрадніше буде в день судний, ніж тобі" (Мф. 11,21- 24).

За содомський гріх Господь карає людей і в наш час. Апостол Павло каже, що ті люди, які ма­ють протиприродні статеві стосунки, "одержують в собі самих належну відплату за свій блуд" (Рим. 1, 27). Такою відплатою за нечестя є СНІД, що є великою загрозою для світу, у тому числі й для України. Медицина засвідчує, що ця хвороба роз­повсюджується, образно кажучи, семимильними кроками. Від СНІДу помирає молоде покоління. Сучасні медики б'ють на сполох, вони стверджу­ють, що хвороба поширюється двома способа­ми: через позашлюбні статеві стосунки та через шприци, які використовують наркомани. Але най­частіше молодь хворіє на СНІД через позашлюбні статеві стосунки, особливо через содомський гріх.

Одностатеві шлюби, статеве збочення і як наслідок цього захворювання на СНІД призводять до швидкого скорочення кількості населення в європейських країнах, утому числі й в Україні.

У земному житті за содомський гріх Господь карає грішників хворобою СНІД, яка назавжди залишається в організмі грішника. Але трагічність цього нездорового способу життя полягає ще й в тому, що ці люди не успадкують Царства Небес­ного, бо вони своїм гріхом засуджують самі себе на вічні страждання після смерті. Апостол Павло каже: "Не обманюйте самі себе... мужоложці Царства Божого не успадкують" (І Кор. 6, 9).

Усвідомлюючи небезпеку швидкого розпов­сюдження СНІДу, суспільство починає боротися з цією хворобою: створюються громадські фон­ди, пропонуються захисні засоби в позашлюб­них статевих стосунках. Усі ці заходи, може, й потрібні, але не достатні. Чому? Ведеться бороть­ба з наслідками гріха, але не з його причиною. Церква закликає людей, а насамперед християн, боротися в самих собі з такими гріхами, як блуд, перелюбство, мужолозтво, пияцтво, наркоманія. Християни, які страждають від цих пороків, за словами апостола Павла, Царства Божого не ус­падкують. А це дуже страшний вирок!

Який же вихід із такого тяжкого становища? Господь Ісус Христос сказав, що без Нього ми нічого не можемо зробити. Те, що неможливе для людини, можливе для Бога. Син Божий для того і прийшов у світ і став людиною, щоб спасти лю­дей від гріха, у тому числі і від гріха позашлюб­них статевих стосунків. Батьки і близькі повинні щиро молитися, щоб Господь Своєю Божествен­ною благодаттю допоміг їхнім дітям визволити­ся від цього гріха. Так молилася ІУІонІка за свого сина Августина, який потім став святим. Будучи юнаком, він упав у безодню гріхів, у тому числі і протиприродних. Але щира молитва матері підняла його Із цієї безодні.

Крім того, грішники, які страждають на цей порок, повинні усвідомити тяжкість його і пока­ятися. Це зробити дуже нелегко, але треба! Гос­подь, Який хоче, щоб усі люди спаслися, не відверне Свого лиця від людини, яка звертаєть­ся до Нього по допомогу. Такого не може бути, щоб людина зверталася до Христа Спасителя, а Він відкинув її. Він для того і прийшов у світ, щоб спасти грішників, тому ми й повинні звертатися до Нього у цій біді.

Богу нашому слава навіки-віків. Амінь.

Джерело: Книга "Проповіді Філарета, Том 7(інтерв'ю, послання, проповіді, доповнення).