Сайт зачинений. Просимо вибачення за незручності.

 У ХХ столітті на горі Атон подвизався дивний чоловічок на ім'я Тихон. Зі слів очевидців дізнаємося, що цей старець, проводячи багато років у постах та безперервній молитві, здобув чесноту цілковитої незлобливости, ставши вільним від гріха. Він любив усіх так, як того вчив сам Господь: і друзів, і супротивників. Якось до його келії навідався місцевий злодій, який гадав, що в отця мають бути великі гроші. Він шулікою метнувся до подвижника, накинув на старечу шию петлю і почав його безжалісно душити, вимагаючи свого. Бачачи, що отець Тихон зовсім не пручається, збагнув одне: грошей в нього таки нема. Нечестивець облишив старця і з лайкою на устах подався до дверей. «Бог нехай простить тебе», - говорив отець Тихон йому навздогін.
 Він завжди підкреслював важливість чесноти смирення. «Один смиренний чоловік, навчав старець Тихон, - має більше благодаті, аніж тисяча. Кожного ранку Господь благословляє світ своєю десницею, але коли бачить смиренну людину, то благословляє її обома руками. Ось чому той, хто має більше смирення, є найвеличнішим».

 

Джерело: "Скажи, Авво. Історії про духовних наставників" (Тарас Рисей)